| comment
| - Образцы протосинайской письменности найдены на раскопках в Сарабит аль-Хадим, Синай. Месторождения бирюзы разрабатывались здесь египетскими фараонами во времена Среднего и Нового Царств. Письменность до сих пор не расшифрована, установлено лишь, что она имеет алфавит из примерно 30 символов, визуально схожих с египетскими иероглифами. Использовалась для записи языка, родственного финикийскому.
* , современные греческие, этрусские и латинские буквы.
- 青銅中期文化時期字母包括兩種相似的未解讀文字，可追溯至青銅時代（公元前2000年 - 公元前1500年），據信是差不多全世界的現代字母系統的始祖。
* 原始西奈字母（Proto-Sinaitic script）︰追溯至公元前1500年，由英國的埃及學家於1904年至1905年的冬天在巴勒斯坦和西奈半島發現。
* 恐怖峽谷字母（Wadi el-Hol script）︰追溯至公元前1800年，由埃及學家於1999年中埃及發現。
- La escritura protosinaítica se considera el primer alfabeto consonántico documentado, extendiéndose su uso desde el siglo XVIII hasta el siglo XVI a. C. Sus primeros testimonios fueron hallados por William Matthew Flinders Petrie en el invierno de 1904-1905, en la península del Sinaí. Sus caracteres gráficos son de claro origen egipcio. Dado que hacia el siglo XVIII a. C. la península estaba bajo dominio egipcio pero sus pobladores eran semitas, esta escritura parece originarse cuando los pobladores de la península del Sinaí toman algunos signos jeroglíficos egipcios y los adaptan para escribrir en su propia lengua.
- L'alphabet protosinaïtique, également appelé alphabet protocananéen, est l'un des plus anciens alphabets connus. Il est, par dérivations et modifications successives, à l'origine de la plupart des alphabets utilisés aujourd'hui.
- L'Alfabeto proto-sinaitico, a volte anche denominato Alfabeto protocananeo, è uno dei più antichi alfabeti conosciuti. Esso è all'origine, per derivazioni e modifiche successive, della maggior parte degli alfabeti utilizzati ancora oggigiorno. L'alfabeto è ipoteticamente derivato dai geroglifici egizi, infatti, più della metà dei segni può essere messa in relazione con un prototipo egiziano.
- 原シナイ文字（げんシナイもじ）は、シナイ半島の (アラビア語: سرابت الخادم Sarābīṭ l-ḫādim) で発見された、青銅器時代中期 (紀元前2000年-紀元前1500年) の年代と推定される少数の刻文に使われている文字を指す。 最古の「原シナイ文字」刻文は、早くて紀元前19世紀、遅くて紀元前16世紀のものと推定される。「主な議論は早い時期である1850BCごろか、遅い時期である1550BCごろかで争われている。どちらの時期をとるかによって、原シナイ文字と原カナン文字のどちらが古いか、そこからの帰結として音素文字がエジプトとパレスチナのどちらで生まれたかが決定される」。青銅器時代の「原シナイ文字」およびさまざまの「原カナン文字」の刻文資料はわずかな量のものしか存在しない。青銅器時代が崩壊し、レヴァント地方に新しいセム系の王朝が勃興して、はじめて鉄器時代のフェニキア文字の直接の祖先である「原カナン文字」（ビブロス刻文）が現れる。
- Protosinajské písmo (také prasinajské, starosinajské nebo jen sinajské) je písmo střední doby bronzové zachované na velmi malém počtu vzorků v na Sinajském poloostrově. Kvůli mimořádné nouzi o protosinajské zápisy víme velice málo jistého o tomto písmu. Protože existovalo současně s egyptskými hieroglyfy, patrně spíše představuje skutečné psaní. Jistá písmena jsou ale převzata z hieroglyfů. Je považováno za předchůdce fénického písma, z něhož pochází prakticky všechny moderní abecedy, respektive písma. Objevy protosinajského písma jsou dva:
- Abjad Proto-Sinai (disebut juga Abjad Proto-Kanaan) adalah abjad dari Zaman Perunggu Tengah yang dibuktikan dengan adanya kumpulan kecil prasasti yang ditemukan di Sarabit al-Khadim di Semenanjung Sinai, Mesir. Abjad ini dianggap sebagai jejak paling awal penulisan alfabet, dan leluhur dari Abjad Arab Selatan Kuno dan Abjad Fenisia.
- 원시 시나이 문자는 시나이반도의 (Serabit el-Khadim; سرابت الخادم; Sarābīṭ l-ḫādim)에서 발견된 청동기 시대 중기(기원전 2000년 ~ 기원전 1500년)의 연대로 추정되는 소수의 각문에 사용되고 있는 문자를 가리킨다. 기록된 언어는 셈어파에 속하는 북서셈어의 초기 형태로 페니키아어, 히브리어 등 가나안어군 여러 언어의 조상이다. 가장 오래된 원시 시나이 문자 각문은 기원전 19세기 ~ 16세기 사이의 기록으로 추정된다. 고고학계의 주된 논의는 빠르면 이 문자가 나타난 시점이 기원전 1850년경이나 늦으면 기원전 1550년경인가로 이야기된다. 두 시기를 어떻게 취하는에 따라 원시 시나이 문자와 원시 가나안 문자의 어느 쪽이 더 오래되었는지 귀결되며, 음소 문자가 이집트와 팔레스타인의 어느 쪽에서 태어났는지가 결정된다. 청동기 시대의 원시 시나이 문자 및 각종의 원시 가나안 문자의 각문 자료는 소량의 것 밖에는 존재하지 않는다. 청동기 시대가 붕괴하여 레반트 지방에서 새로운 샘계의 왕조가 발흥하고, 처음으로 철기 시대의 페니키아 문자의 직접 조상인 원시 가나안 문자(비블로스 각문)가 나타났다.
- الأبجدية السينائية الأولية (يشار إليها أيضًا باسم السينائية، الكنعانية الأولية عند العثور عليها في كنعان، الأبجدية السامية الشمالية، أو الأبجدية المبكرة) تعتبر أقدم أثر للكتابة الأبجدية والسلف المشترك لكلا من خط المسند القديم والأبجدية الفينيقية، مما أدى إلى ظهور أغلب الأبجديات الحديثة بما في ذلك الأبجدية اليونانية. وفقًا للنظرية الشائعة، فإن الكنعانيين الذين تحدثوا اللغة السامية استخداموا الرموز الهيروغليفية المصرية لتكوين نص مختلف. الخط موثق في مجموعة صغيرة من النقوش التي عثر عليها في سرابيط الخادم في شبه جزيرة سيناء، مصر، ويرجع تاريخها إلى العصر البرونزي الوسيط (2100-1500 قبل الميلاد).
- Протосина́йське письмо́ або сина́йське письмо́ — абетка, написи яким були знайдені на території півострова Синай у малахітових копальнях. Датується близько 18 ст. до н. е. 1916-го року Алан Гардінер та в ході досліджень з вивчення протосинайських написів, відкритих в 1904–1905 роках. Фліндерсом Пітрі (всього ж збереглося близько 50 написів, частина з яких були знайдені в період між 1927 та 1935 роками) прийшли до висновку, що Синайська писемність є посередником між єгипетською ієрогліфікою і алфавітним письмом. Однак, у ході дешифрування синайських написів, більш-менш упевнено є можливим говорити про дешифрування лише одного напису, ототожнення імені богині (тим не менш, переконливих доказів походження алфавіту від синайського письма немає, а саме синайське письмо доречніше розглядати як
- Pismo protosynajskie – pismo alfabetyczne pochodzące z pierwszych wieków II tysiąclecia p.n.e., stanowiące pośrednią fazę rozwoju pisma między hieroglifami a alfabetem semickim. Zostało ono odkryte na początku XX wieku przez Hildę i Williama Petrie w okolicach miejscowości Sarabit al-Chadim. Jego nazwa pochodzi od miejsca odkrycia pierwszych inskrypcji na Synaju, ale używano go też na obszarze Palestyny. Zachowało się ponad 50 inskrypcji zawierających pismo protosynajskie. Jest ono uważane za najstarsze pismo posiadające cechy alfabetyczności.
- L'escriptura protosinaítica es considera el primer alfabet consonàntic documentat, estenent el seu ús des del segle XVIII aC fins al segle xvi aC. Els seus primers testimonis van ser trobats per William Matthew Flinders Petrie a l'hivern de 1904-1905, al Serabit al-Khadim a la Península del Sinaí. L'escriptura encara no ha estat desxifrada, només s'ha establert que l'alfabet té fins a 30 caràcters, visualment similars als jeroglífics egipcis. L'escriptura protosinaítica s'utilitza per gravar l'idioma, similar al fenici.
- Het Proto-Sinaïtisch schrift, ook wel bekend als Proto-Kanaänitisch schrift, was het eerste consonantenschrift. Het Griekse, het Arabische, het cyrillische, het Fenicische, het Aramese en het Latijnse alfabet zijn hier uiteindelijk uit afgeleid. De Egyptische afkomst is aan dit alfabet duidelijk zichtbaar.
- O alfabeto protossinaítico, também chamado alfabeto protocananeu, é um dos alfabetos mais antigos conhecidos. Esse é, através de derivações e modificações sucessivas, a origem da genealogia da maior parte dos alfabetos usados hoje.
- Το πρωτοσημιτικό αλφάβητο είναι η πιθανή κοινή πηγή προέλευσης όλων των βορειοδυτιοκοσημιτικών συμβολοσειρών. Σ' αυτό βασίστηκε και το φοινικικό αλφάβητο που με την σειρά του χρησιμοποιήθηκε στο , το εβραϊκό και το ελληνικό αλφάβητο. Στο αραμαϊκό αλφάβητο βασίστηκαν με την σειρά τους και τα αλφάβητα της ινδικής οικογένειας, καθώς και το αραβικό αλφάβητο. Από το ελληνικό αλφάβητο προέρχονται το λατινικό και το κυριλλικό.
- Proto-Sinaitic (also referred to as Sinaitic, Proto-Canaanite when found in Canaan, the North Semitic alphabet, or Early Alphabetic) is considered the earliest trace of alphabetic writing and the common ancestor of both the Ancient South Arabian script and the Phoenician alphabet, which led to many modern alphabets including the Greek alphabet. According to common theory, Canaanites or Hyksos who spoke a Semitic language repurposed Egyptian hieroglyphs to construct a different script. The script is attested in a small corpus of inscriptions found at Serabit el-Khadim in the Sinai Peninsula, Egypt, dating to the Middle Bronze Age (2100–1500 BC).
- Die protosinaitische Schrift (auch proto-kanaanäische Schrift oder bildhaft-kanaanäische Alphabetschrift) ist vermutlich ein Vorläufer der phönizischen Konsonantenschrift. Diese von kanaanitischen Wanderarbeitern entwickelten schlichten Schriftzeichen aus der Fundstätte Sarabit al-Chadim sind die frühesten Dokumente einer Alphabetschrift mit 22–24 Buchstaben. Aus ihr entwickelte sich die phönizische Schrift, von der die hebräische, die griechische, die lateinische, die arabische und die kyrillische Schrift abgeleitet sind. Es wird auf Grundlage dieser Funde angenommen, dass die Alphabetschrift im 19. Jahrhundert v. Chr. als Übertragung der komplizierten ägyptischen Hieroglyphen in einfache kanaanäische Lautzeichen entstand. Die Schrift wird zur Unterscheidung von der jüngeren sogenannten S
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
