This HTML5 document contains 379 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Subject Item

n2:s_law

rdf:type

yago:Thing100002452 yago:BodyPart105220461 yago:Organ105297523 yago:Part109385911 owl:Thing yago:PhysicalEntity100001930 yago:WikicatGeometricalOptics yago:Eye105311054 yago:WikicatOptics yago:SenseOrgan105299178

rdfs:label

Prawo Snelliusa Закон Снеллиуса Snellen lege Lei de Snell Hukum Snellius Lois de Snell-Descartes Wet van Snellius Llei de Snell 스넬의 법칙 Snell's law 斯涅尔定律 Dlí Snell Закон Снеліуса Snellův zákon Snelliussches Brechungsgesetz Ley de Snell Νόμος του Σνελ Leĝo de Snell Legge di Snell قانون الانكسار スネルの法則 Snells lag

rdfs:comment

La ley de Snell-Descartes es una fórmula utilizada para calcular el ángulo de refracción de la luz al atravesar la superficie de separación entre dos medios de propagación de la luz (o cualquier onda electromagnética) con índice de refracción distinto. El nombre proviene de su descubridor, el matemático neerlandés Willebrord Snel van Royen (1580-1626). Das Brechungsgesetz, auch Snelliussches Brechungsgesetz, Snelliussches Gesetz oder Snellius-Gesetz beschreibt die Richtungsänderung der Ausbreitungsrichtung einer ebenen Welle beim Übergang in ein anderes Medium. Ursache der Brechung genannten Richtungsänderung ist die Änderung der materialabhängigen Phasengeschwindigkeit, die als Brechungsindex in das Brechungsgesetz eingeht. Das bekannteste Phänomen, welches durch das Brechungsgesetz beschrieben wird, ist die Richtungsablenkung eines Lichtstrahls beim Durchgang einer Mediengrenze. Das Gesetz ist aber nicht auf optische Phänomene begrenzt, sondern gültig für beliebige Wellen, insbesondere Ultraschallwellen. Στην οπτική και στην φυσική ο νόμος του Σνελ (Snell) (γνωστός και ως ο νόμος του Descartes ή ο νόμος του Snell-Descartes ή ως ο νόμος της διάθλασης) είναι μια μαθηματική σχέση που περιγράφει την σχέση της με την γωνία διάθλασης του φωτός σε μια διαχωριστική επιφάνεια δύο οπτικών μέσων (π.χ. από αέρα-κενό σε νερό ή γυαλί). Στην επιστήμη της οπτικής ο νόμος αυτός χρησιμοποιείται για να βρούμε την τροχιά του φωτός που προσπίπτει ή διαθλάται σε μια επιφάνεια. Στην πειραματική οπτική και στην γεμολογία ο νόμος αυτός χρησιμοποιείται για την εύρεση του δείκτη διάθλασης ενός υλικού. Snell's law (also known as Snell–Descartes law and ibn-Sahl law and the law of refraction) is a formula used to describe the relationship between the angles of incidence and refraction, when referring to light or other waves passing through a boundary between two different isotropic media, such as water, glass, or air. This law was named after the Dutch astronomer and mathematician Willebrord Snellius (also called Snell). The law follows from Fermat's principle of least time, which in turn follows from the propagation of light as waves. Les lois de Snell-Descartes décrivent le comportement de la lumière à l'interface de deux milieux. Ces lois sont au nombre de quatre, deux pour la réflexion et deux pour la réfraction. Avec la propagation rectiligne de la lumière dans les milieux homogènes et isotropes, ces lois sont à la base de l'optique géométrique. Leur nom fait référence à Willebrord Snell et René Descartes qui ont simultanément, mais indépendamment, découvert ces lois au XVIIe siècle. La llei de Snell és una fórmula simple utilitzada per a calcular l'angle de refracció de la llum en travessar la superfície de separació entre dos medis de propagació de la llum (o qualsevol ona electromagnètica) amb índex de refracció diferent. El nom prové del seu descobridor, el matemàtic holandès Willebrord Snel van Royen (1580-1626). El seu nom llatinitzat és Snellius, i d'aquí que es vegi sovint amb dues eles. 스넬의 법칙(Snell's law), 굴절의 법칙(the laws of refraction)은 굴절에 관한 물리 법칙이다. 네덜란드의 수학자 빌러브로어트 스넬리우스(Willebrord Snellius)를 따라 이름 붙여졌다. 프랑스에서는 데카르트의 법칙(la loi de Descartes) 또는 스넬-데카르트의 법칙(la loi de Snell-Descartes)라고도 부른다. 굴절률이 n1과 n2로 서로 다른 두 매질이 맞닿아 있을 때 매질을 통과하는 빛의 경로는 매질마다 광속이 다르므로 휘게 되는데, 그 휜 정도를 빛의 입사 평면 상에서 각도로 표시하면 θ1과 θ2가 된다. 이때 스넬의 법칙은 다음과 같이 정의된다. 또는 Snellen Legeak adierazten du errefrakzio-indizearen eta intzidentzia-angeluaren sinuaren arteko biderkatzea konstantea dela edozein argi-izpirentzat, bi inguruneen arteko banaketan eragiten duenean. Nahiz eta Snellen legea argiaren errefrakzio-fenomenoak azaltzeko formulatua izan zen, uhin mota guztiei aplika dakieke, uhinek aldatzen den bi inguruneren arteko banaketa-azalera zeharkatzen dituztenean. Nell'ottica geometrica la legge di Snell, nota anche come legge di Descartes o legge di Snell-Descartes (o legge di Cartesio o legge di Snell-Cartesio), descrive le modalità di rifrazione di un raggio luminoso nella transizione tra due mezzi con indice di rifrazione diverso, e deriva dall'. Hukum Snellius adalah rumus yang memberikan hubungan antara sudut datang dan sudut bias pada cahaya atau gelombang lainnya yang melalui batas antara dua medium isotropik berbeda, seperti udara dan gelas. Nama hukum ini diambil dari matematikawan Belanda Willebrord Snellius, yang merupakan salah satu penemunya. Hukum ini juga dikenal sebagai Hukum Descartes atau Hukum Pembiasan. Perumusan matematis hukum Snellius adalah atau atau Hukum Snellius dapat digunakan untuk menghitung sudut datang atau sudut bias, dan dalam eksperimen untuk menghitung indeks bias suatu bahan. Snellův zákon patří k základním zákonům popisujícím šíření vlnění, které přechází (tzv. lomem) přes rozhraní z jednoho prostředí do jiného prostředí, kde se skokově mění optické vlastnosti prostředí. Např. voda – vzduch, sklo – vzduch. Je důležitou součástí geometrické optiky, kde popisuje lom paprsku světla a obecněji elektromagnetického záření na rovinném rozhraní. Zákon v 10. století objevil arabský matematik . Nese jméno jeho znovuobjevitele, nizozemského matematika Willebrorda Snellia. Зако́н Сне́ллиуса (также Снелля или Снелла) описывает преломление света на границе двух прозрачных сред. Также применим и для описания преломления волн другой природы, например, звуковых. Теоретическое объяснение закона Снеллиуса см. в статье Преломление. Закон был открыт в 1621 году голландским математиком Виллебрордом Снеллиусом. Несколько позднее опубликован (и, вероятно, независимо переоткрыт) Рене Декартом. Prawo Snelliusa, prawo załamania światła, prawo refrakcji, prawo Snella – prawo fizyki opisujące zmianę kierunku biegu promienia światła przy przejściu przez granicę między dwoma ośrodkami przezroczystymi o różnych współczynnikach załamania. Prawo to wzięło swą nazwę od holenderskiego astronoma i matematyka Willebrorda Snella zwanego Snelliusem, który jako pierwszy opublikował poprawne rozumowanie dotyczące tego zagadnienia w roku 1621. Na mocy prawa załamania można uzasadnić zjawisko całkowitego wewnętrznego odbicia oraz określić warunki, w jakich ono zachodzi. 當光波從一種介質傳播到另一種具有不同折射率的介質時，會發生折射現象，其入射角與折射角之間的關係，可以用斯涅尔定律（Snell's Law）來描述。斯涅尔定律是因荷兰物理学家威理博·斯涅尔而命名，又稱為「折射定律」。 在光學裏，光線跟蹤科技應用斯涅尔定律來計算入射角與折射角。在實驗光學與寶石學裏，這定律被應用來計算物質的折射率。對於具有負折射率的负折射率超材料（metamaterial），這定律也成立，允許光波因負折射角而朝後折射。 斯涅尔定律表明，當光波從介質1傳播到介质2時，假若兩種介質的折射率不同，則会发生折射現象，其入射光和折射光都處於同一平面，稱為「入射平面」，并且与界面法线的夹角满足如下关系： ； 其中，、分别是两種介质的折射率，和分别是入射光、折射光与界面法线的夹角，分别叫做「入射角」、「折射角」。 這公式稱為「斯涅尔公式」。 斯涅尔定律可以從費馬原理推導出來，也可以從惠更斯原理、平移對稱性或馬克士威方程組推導出來。 في البصريات و الفيزياء، قانون الانكسار (بالإنجليزية: law of refraction)‏، ويعرف أيضًا بقانون سنيل نسبة لويلبرورد سنيليوس وكذلك بقانون ديكارت عند الفرانكوفون نسبةً لرينيه ديكارت وأيضًا باسم قانون سنيل - ديكارت، هو صيغة رياضية تصف العلاقة ما بين زوايا السقوط والانكسار، عندما ينتقل الضوء أو غيره من الأمواج ما بين وسطين مختلفين، مثل الهواء والماء، ويعتبر ابن سهل هو أول من اكتشف قانون الانكسار.يستخدم القانون في البصريات في عملية تتبع الشعاع حيث يستخدم في حساب زوايا السقوط أو الانكسار، وكذلك يستخدم في التجارب البصرية وفي علم الأحجار الكريمة لمعرفة قرينة الانكسار لمادة معينة.وقد سُمي القانون على اسم الفلكي والرياضي ويلبرورد سنيليوس وهو واحد من واضعي القانون، وينص قانون سنيل على أن النسبة بين جيوب زوايا السقوط أو الانكسار في وسطين تكون مساوية لنسبة السرعتين في الوسطين. Закон Снеліуса або закон Снела визначає напрям розповсюдження променя світла, який падає на плоску границю розділу двох середовищ. Закон Снеліуса записується , де — кут падіння, — кут заломлення, та — показники заломлення двох середовищ. Якщо показник заломлення другого середовища більший за показник заломлення того середовища, звідки світло падає, то кут заломлення менший за кут падіння.Якщо показник заломлення другого середовища менший за показник заломлення того середовища, звідки світло падає, то кут заломлення більший за кут падіння. Іншими законами Снеліуса є такі твердження: . En optiko, leĝo de Snell aŭ leĝo de Descartes aŭ kartezia leĝo aŭ leĝo de Snell-Descartes aŭ leĝo de refrakto estas leĝo, kiu priskribas la interrilaton inter la klino (incida angulo) kaj la refrakta angulo, kiam lumo aŭ alia ondo pasas tra rando inter du malsamaj izotropaj optikaj medioj (kiel ekzemple vakuo, aero, akvo, vitro). kie v1 kaj v2 estas rapidoj de la ondo en la du medioj, SI-aj unuoj estas m/s; n1 kaj n2 estas refraktaj indicoj, kiuj estas senmezurunuaj. De wet van Snellius of brekingswet is een natuurwet uit de optica die aangeeft hoe lichtstralen gebroken worden op de overgang van het ene medium naar het andere, bijvoorbeeld van lucht naar glas waarin het licht zich met verschillende fasesnelheden voortbeweegt. De wet is genoemd naar de Nederlandse wis- en sterrenkundige Willebrord Snel van Royen. Em ótica, a lei de Snell, ou simplesmente lei de refração, resume-se a uma expressão que dá o desvio angular sofrido por um raio de luz ao passar para um meio com índice de refração diferente do qual ele estava percorrendo. Em outras palavras, descreve a relação entre os ângulos de incidência e refração, quando referindo-se a luz ou outras ondas passando através de uma fronteira (interface) entre dois meios isotrópicos diferentes, tais como água e vidro. A lei de Snell-Descartes refere-se aos cientistas Willebrord Snellius e René Descartes. スネルの法則（スネルのほうそく、英: Snell's law）とは、波動一般の屈折現象における二つの媒質中の進行波の伝播速度と入射角・屈折角の関係を表した法則のことである。屈折の法則（くっせつのほうそく）とも呼ばれる。この法則はホイヘンスの原理によって説明することができる。 Snells lag, även känd som brytningslagen eller allmänna brytningslagen, är formeln som används för att beräkna vinklarna vid refraktion (ljusbrytning) då ljus färdas mellan två medier med olika brytningsindex. Den är uppkallad efter dess holländske upptäckare Willebrord Snell (1580–1626). Tugtar Dlí Snell (ar a dtugtar Dlí Snell-Descartes agus Dlí an athraonta freisin ) ar dhara dlí an athraonta, in onóir do Willebrord Snell (1591-1626), matamaiticeoir Dúitseach (ar a dtugtar Snellius freisin) a tháinig air sa bhliain 1621, Tugann Dlí Snell, san optaic, an gaol idir a thógann solais agus é ag trasnú teorainn nó dromchla an deighilte idir dhá shubstaint atá i dteagmháil lena chéile agus comhéifeacht athraonta éagsúil ag gach ceann acu. Níor foilsíodh cuntas ar dhlí Snell go dtí gur luaigh Christiaan Huygens é ina thráchtas ar sholas.

rdfs:seeAlso

dbr:Specular_reflection dbr:Mathematical_descriptions_of_opacity

owl:sameAs

dbpedia-nl:Wet_van_Snellius n2:s_law dbpedia-zh:斯涅尔定律 dbpedia-ja:スネルの法則 wd:Q208391 dbpedia-it:Legge_di_Snell dbpedia-pl:Prawo_Snelliusa dbpedia-pt:Lei_de_Snell n50:0bsz1 dbpedia-de:Snelliussches_Brechungsgesetz dbpedia-es:Ley_de_Snell dbpedia-fr:Lois_de_Snell-Descartes n65:s_law dbpedia-ar:قانون_الانكسار n71:سنیل_کا_قانون n72:yVdh dbpedia-eo:Leĝo_de_Snell dbpedia-fa:قانون_اسنل dbpedia-ga:Dlí_Snell dbpedia-gl:Lei_de_Snell dbpedia-he:חוק_סנל n81:स्नेल_का_नियम dbpedia-hr:Snelliusov_zakon n83:Սնելիուսի_օրենք dbpedia-da:Snells_lov dbpedia-uk:Закон_Снеліуса dbpedia-fi:Snellin_laki dbpedia-et:Snelli_seadus dbpedia-be:Закон_Снеліуса dbpedia-bg:Закон_на_Снелиус n95:স্নেলের_সূত্র dbpedia-ca:Llei_de_Snell dbpedia-pms:Lej_dë_Snell dbpedia-sh:Snellov_zakon n99:s_law dbpedia-sk:Snellov_zákon dbpedia-sl:Lomni_zakon n102:சினெல்லின்_விதி n103:స్నెల్_నియమం dbpedia-tr:Snell_yasası dbpedia-kk:Снеллиус_заңы dbpedia-la:Lex_refractionis n107:Snelliusa_likums dbpedia-mk:Снелов_закон dbpedia-ms:Hukum_Snell dbpedia-nn:Snells_lov dbpedia-no:Snells_brytningslov n114:ਸਨੈੱਲ_ਦਾ_ਕਾਨੂੰਨ dbpedia-cs:Snellův_zákon dbpedia-el:Νόμος_του_Σνελ dbpedia-eu:Snellen_lege dbpedia-id:Hukum_Snellius dbpedia-ko:스넬의_법칙 dbpedia-sv:Snells_lag dbpedia-hu:Snellius–Descartes-törvény dbpedia-ru:Закон_Снеллиуса

foaf:topic

dbr:Gladstone–Dale_relation dbr:Internal_structure_of_Earth dbr:N-slit_interferometric_equation n11:s_law dbr:Geometrical_optics n12: dbr:Phase-contrast_X-ray_imaging dbr:Underwater_photography dbr:1580_in_science dbr:Brachistochrone_curve n13:s_law dbr:1621_in_science dbr:List_of_eponymous_laws dbr:Electromagnetic_metasurface n17: dbr:22°_halo dbr:Geothermal_exploration n18:s_principle dbr:Law_of_refraction dbr:Plane_of_polarization dbr:Timeline_of_fundamental_physics_discoveries dbr:Optical_stretcher dbr:Total_external_reflection dbr:Ludolph_van_Ceulen dbr:Aspheric_lens dbr:Birefringence n19: dbr:Crystallographic_database dbr:Rainbow dbr:History_of_optics dbr:Fresnel_equations dbr:Superseded_theories_in_science dbr:Scientific_Revolution dbr:Physics_in_the_medieval_Islamic_world dbr:Tom_Whiteside n27:s_law dbr:Ibn-Sahl_law dbr:Descartes_law n32:s_law n33:_Law dbr:Snell’s_law dbr:Snell–Descartes_law n34: dbr:Snells_Law dbr:Guided_ray dbr:Snells_law n35: dbr:Willebrord_Snellius dbr:Optical_overheating_protection dbr:Shadow_zone dbr:Metamaterial_cloaking dbr:Glossary_of_physics dbr:Specular_reflection dbr:Mirage n46:s_law dbr:1626_in_science n49:s_angle dbr:Skin_effect dbr:Spacetime_wave_packets dbr:Numerical_aperture dbr:Computation_of_radiowave_attenuation_in_the_atmosphere dbr:Adequality dbr:List_of_scientific_laws_named_after_people dbr:Speed_of_light dbr:Transparency_and_translucency dbr:Scientific_phenomena_named_after_people dbr:Evanescent_field dbr:Laws_of_Refraction dbr:Timeline_of_scientific_discoveries dbr:Hamiltonian_optics dbr:Rudolph_Snellius dbr:List_of_inventions_in_the_medieval_Islamic_world n55:s_law n55:s_law_of_refraction dbr:Snel n2:s_Law dbr:Snell dbr:List_of_Dutch_discoveries dbr:Poynting_vector n57:_1st_Baronet dbr:Metamaterial dbr:Specular_holography n60: dbr:Snell_law dbr:Dispersive_prism dbr:Calculus_of_variations dbr:Snell-Descartes_law dbr:Law_of_Refraction dbr:Wavelength n64: dbr:Wave dbr:Thomas_Harriot dbr:Snell_Law dbr:Leiden n66:this dbr:Luminiferous_aether dbr:Total_internal_reflection dbr:Sea_ice_emissivity_modelling dbr:Electromagnetic_radiation dbr:X-ray_reflectivity n68:s_principle n69: dbr:Angle_of_Refraction dbr:Index_of_optics_articles dbr:Augustin-Jean_Fresnel dbr:Refractive_index dbr:Diving_physics dbr:Angle_of_refraction dbr:Cartesian_oval dbr:Sonar dbr:Mineralogy dbr:Fabry–Pérot_interferometer dbr:Cost_distance_analysis dbr:List_of_physics_concepts_in_primary_and_secondary_education_curricula n73: dbr:Scientific_law dbr:Dielectric_Shader dbr:Etendue dbr:Receiver_function dbr:History_of_metamaterials dbr:Thin-film_interference n94: dbr:Minimum_deviation dbr:Science_in_the_medieval_Islamic_world dbr:Outline_of_trigonometry dbr:Mirror dbr:Federico_Capasso n53:s_law dbr:Refraction dbr:Negative-index_metamaterial dbr:Timeline_of_electromagnetism_and_classical_optics dbr:Polarizer dbr:Total_internal_reflection_fluorescence_microscope dbr:Refractometer dbr:Electromagnetic_acoustic_transducer dbr:René_Descartes dbr:Negative_refraction

foaf:depiction

n36:gif n37:svg n38:svg n39:png n40:jpg n41:svg n42:svg n44:png n45:jpg

wdrs:describedby

n15:Drowning n16:René_Descartes n15:Crystal n16:Crystal n15:Glass n15:Pappus_of_Alexandria n15:French_language

dct:subject

dbc:Geometrical_optics

dbo:wikiPageID

42964

dbo:wikiPageRevisionID

1120817188

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Mathematical_formula dbr:Wavenumber dbr:Optical_phenomena dbr:Dioptrique dbr:Stationary_point dbr:Optical_path_length dbr:Speed_of_light dbr:Adequality dbr:Ptolemy dbr:Radicand dbr:Alexandria n18:s_principle dbr:La_Géométrie dbc:Geometrical_optics dbr:Phase_velocities dbr:Derivative dbr:Glass dbr:Astronomer dbr:Electromagnetic_metasurface dbr:Mathematician dbr:Willebrord_Snellius dbr:Achromatic_lens dbr:Total_internal_reflection dbr:Apollonius_of_Perga dbr:Rainbow n31: dbr:Thomas_Harriot dbr:Electromagnetic_radiation n47:jpg dbr:Wolfram_Demonstrations_Project dbr:Electromagnetic_induction n34: n51:png dbr:Isotropic dbr:Refracting_telescope dbr:Anisotropic n58: dbr:Fresnel_equations dbr:Refraction dbr:Metamaterials dbr:Book_of_Optics dbr:Pappus_of_Alexandria dbr:Wave_vector dbr:René_Descartes dbr:Huygens–Fresnel_principle dbr:Fermat dbr:Wave dbr:Refractive_index dbr:French_language dbr:Maxwell_equations dbr:Traité_de_la_Lumière dbr:Isaac_Vossius dbr:Chromatic_aberration dbr:Birefringence dbr:Confirmation_bias dbr:Christiaan_Huygens dbr:Refractive_indices dbr:Alhazen dbr:Baghdad dbr:Boundary_conditions n77:svg n79:svg n84:svg n85: n87:svg n89:jpg n108:gif n113:png dbr:Crystal dbr:Kepler dbr:Pierre_de_Fermat dbr:Drowning

dbo:wikiPageExternalLink

n22: n23: n25:html n54:html n67:

foaf:isPrimaryTopicOf

n53:s_law

prov:wasDerivedFrom

n63:0

dbo:abstract

Snellen Legeak adierazten du errefrakzio-indizearen eta intzidentzia-angeluaren sinuaren arteko biderkatzea konstantea dela edozein argi-izpirentzat, bi inguruneen arteko banaketan eragiten duenean. Nahiz eta Snellen legea argiaren errefrakzio-fenomenoak azaltzeko formulatua izan zen, uhin mota guztiei aplika dakieke, uhinek aldatzen den bi inguruneren arteko banaketa-azalera zeharkatzen dituztenean. Hukum Snellius adalah rumus yang memberikan hubungan antara sudut datang dan sudut bias pada cahaya atau gelombang lainnya yang melalui batas antara dua medium isotropik berbeda, seperti udara dan gelas. Nama hukum ini diambil dari matematikawan Belanda Willebrord Snellius, yang merupakan salah satu penemunya. Hukum ini juga dikenal sebagai Hukum Descartes atau Hukum Pembiasan. Hukum ini menyebutkan bahwa nisbah sinus sudut datang dan sudut bias adalah konstan, yang tergantung pada medium. Perumusan lain yang ekivalen adalah nisbah sudut datang dan sudut bias sama dengan nisbah kecepatan cahaya pada kedua medium, yang sama dengan kebalikan nisbah indeks bias. Perumusan matematis hukum Snellius adalah atau atau Lambang merujuk pada sudut datang dan sudut bias, dan pada kecepatan cahaya sinar datang dan sinar bias. Lambang merujuk pada indeks bias medium yang dilalui sinar datang, sedangkan adalah indeks bias medium yang dilalui sinar bias. Hukum Snellius dapat digunakan untuk menghitung sudut datang atau sudut bias, dan dalam eksperimen untuk menghitung indeks bias suatu bahan. Pada tahun 1637, René Descartes secara terpisah menggunakan argumen heuristik kekekalan momentum dalam bentuk sinus dalam tulisannya untuk menjelaskan hukum ini. Cahaya dikatakan mempunyai kecepatan yang lebih tinggi pada medium yang lebih padat karena cahaya adalah gelombang yang timbul akibat terusiknya plenum, substansi kontinu yang membentuk alam semesta. Dalam bahasa Prancis, hukum Snellius disebut la loi de Descartes atau loi de Snell-Descartes. Sebelumnya, antara tahun 100 hingga 170 Ptolemeus dari menemukan hubungan empiris sudut bias yang hanya akurat pada sudut kecil. Konsep hukum Snellius pertama kali dijelaskan secara matematis dengan akurat pada tahun 984 oleh dari Baghdad dalam manuskripnya On Burning Mirrors and Lenses. Dengan konsep tersebut mampu membuat lensa yang dapat memfokuskan cahaya tanpa yang dikenal sebagai kanta asperik. Manuskrip ditemukan oleh pada tahun 1602, tetapi tidak dipublikasikan walaupun ia bekerja dengan pada bidang ini. Pada tahun 1678, dalam Traité de la Lumiere, Christiaan Huygens menjelaskan hukum Snellius dari penurunan prinsip Huygens tentang sifat cahaya sebagai gelombang. Hukum Snellius dikatakan, berlaku hanya pada medium isotropik atau "teratur" pada kondisi cahaya monokromatik yang hanya mempunyai frekuensi tunggal, sehingga bersifat reversibel. Hukum Snellius dijabarkan kembali dalam rasio sebagai berikut: Tugtar Dlí Snell (ar a dtugtar Dlí Snell-Descartes agus Dlí an athraonta freisin ) ar dhara dlí an athraonta, in onóir do Willebrord Snell (1591-1626), matamaiticeoir Dúitseach (ar a dtugtar Snellius freisin) a tháinig air sa bhliain 1621, Tugann Dlí Snell, san optaic, an gaol idir a thógann solais agus é ag trasnú teorainn nó dromchla an deighilte idir dhá shubstaint atá i dteagmháil lena chéile agus comhéifeacht athraonta éagsúil ag gach ceann acu. Níor foilsíodh cuntas ar dhlí Snell go dtí gur luaigh Christiaan Huygens é ina thráchtas ar sholas. San optaic, úsáidtear an dlí i chun uillinneacha ionsaithe nó athraonta a ríomh, agus in optaic thurgnamhach chun comhéifeacht athraonta ábhair a fháil. Bíonn an dlí i bhfeidhm freisin i meitea-ábhair, a ligeann solas a bheith lúbtha "ar gcúl" ag uillinn diúltach athraonta le comhéifeacht athraonta diúltach . Luann dlí Snell go bhfuil an cóimheas idir na n-uillinneacha ionsaithe agus athraonta comhionann i gcomhréir le chóimheas na dtreoluas toinne sa dá mheán, nó i gcomhréir le deilín chóimheas na gcomhéifeachtaí athraonta Prawo Snelliusa, prawo załamania światła, prawo refrakcji, prawo Snella – prawo fizyki opisujące zmianę kierunku biegu promienia światła przy przejściu przez granicę między dwoma ośrodkami przezroczystymi o różnych współczynnikach załamania. Prawo to wzięło swą nazwę od holenderskiego astronoma i matematyka Willebrorda Snella zwanego Snelliusem, który jako pierwszy opublikował poprawne rozumowanie dotyczące tego zagadnienia w roku 1621. Na mocy prawa załamania można uzasadnić zjawisko całkowitego wewnętrznego odbicia oraz określić warunki, w jakich ono zachodzi. Snellův zákon patří k základním zákonům popisujícím šíření vlnění, které přechází (tzv. lomem) přes rozhraní z jednoho prostředí do jiného prostředí, kde se skokově mění optické vlastnosti prostředí. Např. voda – vzduch, sklo – vzduch. Je důležitou součástí geometrické optiky, kde popisuje lom paprsku světla a obecněji elektromagnetického záření na rovinném rozhraní. Zákon v 10. století objevil arabský matematik . Nese jméno jeho znovuobjevitele, nizozemského matematika Willebrorda Snellia. Les lois de Snell-Descartes décrivent le comportement de la lumière à l'interface de deux milieux. Ces lois sont au nombre de quatre, deux pour la réflexion et deux pour la réfraction. Avec la propagation rectiligne de la lumière dans les milieux homogènes et isotropes, ces lois sont à la base de l'optique géométrique. Leur nom fait référence à Willebrord Snell et René Descartes qui ont simultanément, mais indépendamment, découvert ces lois au XVIIe siècle. Le profil célérimétrique et les lois de Snell déterminent la trajectoire des rayons dans l'eau. Les mêmes lois permettent de déterminer la courbure idéale de la cornée d'un œil dans l'atmosphère ou dans le milieu aquatique. Une de ces lois explique aussi le rapport mathématique simple qui existe entre l'angle d'incidence d'un rayon lumineux et son angle réfracté par l'eau ou encore le phénomène dit fenêtre de Snell. Зако́н Сне́ллиуса (также Снелля или Снелла) описывает преломление света на границе двух прозрачных сред. Также применим и для описания преломления волн другой природы, например, звуковых. Теоретическое объяснение закона Снеллиуса см. в статье Преломление. Закон был открыт в 1621 году голландским математиком Виллебрордом Снеллиусом. Несколько позднее опубликован (и, вероятно, независимо переоткрыт) Рене Декартом. 스넬의 법칙(Snell's law), 굴절의 법칙(the laws of refraction)은 굴절에 관한 물리 법칙이다. 네덜란드의 수학자 빌러브로어트 스넬리우스(Willebrord Snellius)를 따라 이름 붙여졌다. 프랑스에서는 데카르트의 법칙(la loi de Descartes) 또는 스넬-데카르트의 법칙(la loi de Snell-Descartes)라고도 부른다. 굴절률이 n1과 n2로 서로 다른 두 매질이 맞닿아 있을 때 매질을 통과하는 빛의 경로는 매질마다 광속이 다르므로 휘게 되는데, 그 휜 정도를 빛의 입사 평면 상에서 각도로 표시하면 θ1과 θ2가 된다. 이때 스넬의 법칙은 다음과 같이 정의된다. 또는 La llei de Snell és una fórmula simple utilitzada per a calcular l'angle de refracció de la llum en travessar la superfície de separació entre dos medis de propagació de la llum (o qualsevol ona electromagnètica) amb índex de refracció diferent. El nom prové del seu descobridor, el matemàtic holandès Willebrord Snel van Royen (1580-1626). El seu nom llatinitzat és Snellius, i d'aquí que es vegi sovint amb dues eles. La llei de Snell és molt utilitzada en molts casos.Aquesta afirma que el producte de l'índex de refracció pel sinus de l'angle d'incidència és constant per a qualsevol raig de llum incidint sobre la separatriu de dos medis. Encara que la llei de Snell va ser formulada per explicar els fenòmens de refracció de la llum, es pot aplicar a tot tipus d'ones que travessen una superfície de separació entre dos medis en els quals la velocitat de propagació de l'ona variï. Snell's law (also known as Snell–Descartes law and ibn-Sahl law and the law of refraction) is a formula used to describe the relationship between the angles of incidence and refraction, when referring to light or other waves passing through a boundary between two different isotropic media, such as water, glass, or air. This law was named after the Dutch astronomer and mathematician Willebrord Snellius (also called Snell). In optics, the law is used in ray tracing to compute the angles of incidence or refraction, and in experimental optics to find the refractive index of a material. The law is also satisfied in meta-materials, which allow light to be bent "backward" at a negative angle of refraction with a negative refractive index. Snell's law states that, for a given pair of media, the ratio of the sines of angle of incidence and angle of refraction is equal to the refractive index of the second medium w.r.t the first (n21) which is equal to the ratio of the refractive indices (n2/n1) of the two media, or equivalently, to the ratio of the phase velocities (v1/v2) in the two media. The law follows from Fermat's principle of least time, which in turn follows from the propagation of light as waves. Em ótica, a lei de Snell, ou simplesmente lei de refração, resume-se a uma expressão que dá o desvio angular sofrido por um raio de luz ao passar para um meio com índice de refração diferente do qual ele estava percorrendo. Em outras palavras, descreve a relação entre os ângulos de incidência e refração, quando referindo-se a luz ou outras ondas passando através de uma fronteira (interface) entre dois meios isotrópicos diferentes, tais como água e vidro. A lei de Snell-Descartes refere-se aos cientistas Willebrord Snellius e René Descartes. Para um raio de luz monocromática passando de um meio para o outro, é constante o produto do seno do ângulo, formado pelo raio e pela normal, com o índice de refração em que se encontra esse raio. Matematicamente: em que e são os ângulos de incidência e refração, respectivamente, e e os índices de refração dos dois meios. De wet van Snellius of brekingswet is een natuurwet uit de optica die aangeeft hoe lichtstralen gebroken worden op de overgang van het ene medium naar het andere, bijvoorbeeld van lucht naar glas waarin het licht zich met verschillende fasesnelheden voortbeweegt. De wet is genoemd naar de Nederlandse wis- en sterrenkundige Willebrord Snel van Royen. De brekingsindex van een stof in de wet van Snellius is de verhouding tussen de fasesnelheid van het licht in vacuüm en die in dat medium. Deze wet sluit aan bij het principe van Fermat, dat stelt dat het licht de snelste weg tussen twee punten kiest. Het scheidingsoppervlak tussen twee media waarvan de brekingsindex verschillend is, noemt men een diopter. In bijna alle gevallen waarin lichtbreking plaatsvindt wordt ook een gedeelte van het licht gereflecteerd. Das Brechungsgesetz, auch Snelliussches Brechungsgesetz, Snelliussches Gesetz oder Snellius-Gesetz beschreibt die Richtungsänderung der Ausbreitungsrichtung einer ebenen Welle beim Übergang in ein anderes Medium. Ursache der Brechung genannten Richtungsänderung ist die Änderung der materialabhängigen Phasengeschwindigkeit, die als Brechungsindex in das Brechungsgesetz eingeht. Das bekannteste Phänomen, welches durch das Brechungsgesetz beschrieben wird, ist die Richtungsablenkung eines Lichtstrahls beim Durchgang einer Mediengrenze. Das Gesetz ist aber nicht auf optische Phänomene begrenzt, sondern gültig für beliebige Wellen, insbesondere Ultraschallwellen. Das Brechungsgesetz ist nach dem niederländischen Astronomen und Mathematiker Willebrord van Roijen Snell benannt, in einigen Sprachen nach der latinisierten Form „Snellius“, der es 1621 zwar nicht als Erster fand, aber als Erster veröffentlichte. Nell'ottica geometrica la legge di Snell, nota anche come legge di Descartes o legge di Snell-Descartes (o legge di Cartesio o legge di Snell-Cartesio), descrive le modalità di rifrazione di un raggio luminoso nella transizione tra due mezzi con indice di rifrazione diverso, e deriva dall'. Закон Снеліуса або закон Снела визначає напрям розповсюдження променя світла, який падає на плоску границю розділу двох середовищ. Закон Снеліуса записується , де — кут падіння, — кут заломлення, та — показники заломлення двох середовищ. Якщо показник заломлення другого середовища більший за показник заломлення того середовища, звідки світло падає, то кут заломлення менший за кут падіння.Якщо показник заломлення другого середовища менший за показник заломлення того середовища, звідки світло падає, то кут заломлення більший за кут падіння. Заломлення світла пов'язане із зміною швидкості розповсюдження при переході від одного середовища до іншого. Іншими законами Снеліуса є такі твердження: * При заломленні світла промінь, який падає на границю поділу, відбитий промінь і промінь, який пройшов у інше середовище, лежать у одній площині. * Кут відбиття дорівнює куту падіння. Закон Снеліуса справедливий у випадку плоскої границі, на якій не відбувається дифузне розсіяння світла. При падінні світла із оптично густішого середовища може виникнути ситуація, коли . В такому випадку не існує такого кута , для якого закон Снеліуса виконувався б, тож світло не проникає в середовище з меншою оптичною густиною. Це явище має назву повного внутрішнього відбиття. Для деяких кристалів спостерігається явище подвійного промонезаломлення й закони заломлення світла складніші. スネルの法則（スネルのほうそく、英: Snell's law）とは、波動一般の屈折現象における二つの媒質中の進行波の伝播速度と入射角・屈折角の関係を表した法則のことである。屈折の法則（くっせつのほうそく）とも呼ばれる。この法則はホイヘンスの原理によって説明することができる。 في البصريات و الفيزياء، قانون الانكسار (بالإنجليزية: law of refraction)‏، ويعرف أيضًا بقانون سنيل نسبة لويلبرورد سنيليوس وكذلك بقانون ديكارت عند الفرانكوفون نسبةً لرينيه ديكارت وأيضًا باسم قانون سنيل - ديكارت، هو صيغة رياضية تصف العلاقة ما بين زوايا السقوط والانكسار، عندما ينتقل الضوء أو غيره من الأمواج ما بين وسطين مختلفين، مثل الهواء والماء، ويعتبر ابن سهل هو أول من اكتشف قانون الانكسار.يستخدم القانون في البصريات في عملية تتبع الشعاع حيث يستخدم في حساب زوايا السقوط أو الانكسار، وكذلك يستخدم في التجارب البصرية وفي علم الأحجار الكريمة لمعرفة قرينة الانكسار لمادة معينة.وقد سُمي القانون على اسم الفلكي والرياضي ويلبرورد سنيليوس وهو واحد من واضعي القانون، وينص قانون سنيل على أن النسبة بين جيوب زوايا السقوط أو الانكسار في وسطين تكون مساوية لنسبة السرعتين في الوسطين. Στην οπτική και στην φυσική ο νόμος του Σνελ (Snell) (γνωστός και ως ο νόμος του Descartes ή ο νόμος του Snell-Descartes ή ως ο νόμος της διάθλασης) είναι μια μαθηματική σχέση που περιγράφει την σχέση της με την γωνία διάθλασης του φωτός σε μια διαχωριστική επιφάνεια δύο οπτικών μέσων (π.χ. από αέρα-κενό σε νερό ή γυαλί). Στην επιστήμη της οπτικής ο νόμος αυτός χρησιμοποιείται για να βρούμε την τροχιά του φωτός που προσπίπτει ή διαθλάται σε μια επιφάνεια. Στην πειραματική οπτική και στην γεμολογία ο νόμος αυτός χρησιμοποιείται για την εύρεση του δείκτη διάθλασης ενός υλικού. Ο νόμος έχει πάρει το όνομα του Ολλανδού μαθηματικού Willebrond Snellius. Ο νόμος αναφέρει ότι ο λόγος των δεικτών διάθλασης (ο δείκτης αυτός εξαρτάται από το μέσο) είναι αντιστρόφως ανάλογος με το λόγο των ταχυτήτων στα δύο μέσα και αντιστρόφως ανάλογος του λόγου των ημιτόνων των γωνιών πρόσπτωσης και διάθλασης . v = ταχύτητα, οι μονάδες μέτρησης στο SI είναι m/s. n = δείκτης διάθλασης υλικού. Ο νόμος του Σνελ ακολουθεί την αρχή του ελαχίστου χρόνου (αρχή Φερμά) η οποία ακολουθεί την θεώρηση του φωτός ως κύματα. Snells lag, även känd som brytningslagen eller allmänna brytningslagen, är formeln som används för att beräkna vinklarna vid refraktion (ljusbrytning) då ljus färdas mellan två medier med olika brytningsindex. Den är uppkallad efter dess holländske upptäckare Willebrord Snell (1580–1626). 當光波從一種介質傳播到另一種具有不同折射率的介質時，會發生折射現象，其入射角與折射角之間的關係，可以用斯涅尔定律（Snell's Law）來描述。斯涅尔定律是因荷兰物理学家威理博·斯涅尔而命名，又稱為「折射定律」。 在光學裏，光線跟蹤科技應用斯涅尔定律來計算入射角與折射角。在實驗光學與寶石學裏，這定律被應用來計算物質的折射率。對於具有負折射率的负折射率超材料（metamaterial），這定律也成立，允許光波因負折射角而朝後折射。 斯涅尔定律表明，當光波從介質1傳播到介质2時，假若兩種介質的折射率不同，則会发生折射現象，其入射光和折射光都處於同一平面，稱為「入射平面」，并且与界面法线的夹角满足如下关系： ； 其中，、分别是两種介质的折射率，和分别是入射光、折射光与界面法线的夹角，分别叫做「入射角」、「折射角」。 這公式稱為「斯涅尔公式」。 斯涅尔定律可以從費馬原理推導出來，也可以從惠更斯原理、平移對稱性或馬克士威方程組推導出來。 En optiko, leĝo de Snell aŭ leĝo de Descartes aŭ kartezia leĝo aŭ leĝo de Snell-Descartes aŭ leĝo de refrakto estas leĝo, kiu priskribas la interrilaton inter la klino (incida angulo) kaj la refrakta angulo, kiam lumo aŭ alia ondo pasas tra rando inter du malsamaj izotropaj optikaj medioj (kiel ekzemple vakuo, aero, akvo, vitro). La leĝo statas ke la rilatumo de la sinusoj de la anguloj de klino kaj de refrakta angulo estas konstanto, kiu dependas de la medioj. La rilatumo de la sinusoj de la anguloj egalas al la rilatumo de rapidoj de la ondo en la du medioj, aŭ ekvivalente al la kontraŭa rilato de la indicoj de refrakto: kie v1 kaj v2 estas rapidoj de la ondo en la du medioj, SI-aj unuoj estas m/s; n1 kaj n2 estas refraktaj indicoj, kiuj estas senmezurunuaj. La indicoj de refrakto de la mediumoj estas uzataj por prezenti la faktorojn per kiuj lumrapido malpligrandiĝas kiam la lumo vojaĝas tra la refraktaj medioj, kompare al lumrapido en vakuo. Kiam lumo trapasas la randon inter medioj, dependante de la relativaj refraktaj indicoj de la du medioj, la lumo estas refraktata al la alia angulo. Ĉi tiuj anguloj estas mezurataj kun respekto al la ortanto, kiu estas perpendikularo al la rando. Ĉe lumo vojaĝanta de aero en akvon, lumo estas refraktata al la orta linio, ĉar la lumo estas malrapidigata en akvo; lumo vojaĝanta de akvo en aeron estas refraktata for de la orta linio. Refrakto inter du surfacoj estas ankaŭ nomata kiel reigebla ĉar se ĉiuj kondiĉoj estis identaj, la anguloj estas la samaj por lumo propaganta en la kontraŭa direkto. La leĝo de Snell estas ĝenerale vera nur por izotropaj medioj (kiel vitro). En neizotropaj medioj kiel iu kristaloj aŭ mekanike malformigitaj solidoj, duobla refrakto povas fendi la refraktitan radion en du radiojn, la ordinaran aŭ o-radion kiu sekvas leĝon de Snell, kaj la alian eksterordinaran aŭ e-radion, kiu povas ne esti en ebeno de la incida radio kaj la ortanto. Tiam povas esti dependeco ankaŭ de polarizo de la lumo. Kiam la lumo aŭ alia ondo koncernata estas de sola frekvenco, la leĝo de Snell povas ankaŭ esti esprimita per rilatumo de ondolongoj en la du medioj, λ1 kaj λ2: Kiam lumo trafas randon inter medioj, ĝi havas ĝenerale eblecojn esti refraktita kaj reflektita. La leĝo de Snell ne priskribas (helecojn) de la refraktita kaj reflektita radioj. La leĝo de Snell bone funkcias se ampleksoj de la medioj estas multe pli grandaj ol la ondolongoj, kio estas la kondiĉo de taŭgeco de . La ley de Snell-Descartes es una fórmula utilizada para calcular el ángulo de refracción de la luz al atravesar la superficie de separación entre dos medios de propagación de la luz (o cualquier onda electromagnética) con índice de refracción distinto. El nombre proviene de su descubridor, el matemático neerlandés Willebrord Snel van Royen (1580-1626). La misma afirma que la multiplicación del índice de refracción por el seno del ángulo de incidencia respecto a la normal es constante para cualquier rayo de luz incidiendo sobre la superficie separatista de dos medios. Es decir, el componente del índice de refracción paralelo a la superficie es constante. Aunque la ley de Snell fue formulada para explicar los fenómenos de refracción de la luz se puede aplicar a todo tipo de ondas atravesando una superficie de separación entre dos medios en los que la velocidad de propagación de la onda varíe.

dbo:thumbnail

n52:300

dbo:wikiPageLength

25275

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Clear dbt:Short_description dbt:Annotated_link dbt:See_also dbt:Reflist dbt:Further dbt:Main dbt:Authority_control