This HTML5 document contains 380 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Subject Item

dbr:Aggregate_demand

rdf:type

yago:Attribute100024264 yago:Communication100033020 yago:Abstraction100002137 dbr:Demand dbo:Person yago:Shape100027807 yago:Indication106797169 yago:Record106647206 yago:Evidence106643408 yago:Line113863771 yago:WikicatEconomicsCurves yago:Curve113867641 dbo:Agent yago:WikicatNationalAccounts yago:History106514093 owl:Thing

rdfs:label

Demande agrégée Domanda aggregata 總需求 Совокупный спрос Aggregerad efterfrågan Totale vraag Aggregate demand Demanda agregada 총수요 Сукупний попит Demanda agregada Gesamtwirtschaftliche Nachfrage Demanda agregada 総需要 Agregátní poptávka طلب إجمالي Popyt zagregowany

rdfs:comment

Совоку́пный спрос (англ. aggregate demand) — макроэкономический показатель, спрос на конечные товары и услуги всех макроэкономических агентов в определенный промежуток времени и при определенных уровнях цен. Em macroeconomia, demanda agregada é a demanda total de bens e serviços numa dada economia para um determinado momento e nível de preços. É o total de bens e serviços na economia que será adquirido a todos os níveis de preços possíveis. Esta é a demanda do produto interno bruto de um país quando os níveis de estoque são fixos. Aggregerad efterfrågan (AD) är den totala efterfrågan på produkter och tjänster i ett land som mäts genom BNP: * C = Konsumtionsvaruefterfrågan * I = Investeringsefterfrågan * G = Efterfrågan på offentliga varor och tjänster * X = Exportvaruefterfrågan * IM = Importefterfrågan * (X - IM) = NX = Nettoexport Die gesamtwirtschaftliche Nachfrage (auch aggregierte Nachfrage, Gesamtnachfrage) ist der auf eine ganze Volkswirtschaft aggregierte, von Nachfragern am Markt geäußerte kaufkräftige Bedarf nach Gütern und Dienstleistungen. Die gesamtwirtschaftliche Nachfrage wird je nach Modellansatz aus der gesamten Nachfrage nach inländischen Gütern oder aus der gesamten Güternachfrage der Inländer abgeleitet. Dabei werden neben Waren auch Dienstleistungen unter den Güterbegriff subsumiert. Agregátní poptávka (anglicky aggregate demand) je v ekonomické teorii úhrn výdajů všech ekonomických subjektů (domácností, firem, státu, dovozců, zahraničních subjektů…). Pro agregátní poptávku se užívá zkratka AD. マクロ経済学において、総需要（英: Aggregate demand, AD）もしくは国内最終需要（英: Domestic final demand, DFD）はある与えられた時点におけるある経済におけるに対する全体の需要である。これは一国の国内総生産（GDP）に対する需要であるとも言える。一国の総需要はしばしば有効需要とも呼ばれるが、有効需要と総需要という用語自体は区別して使用されることが多い。 総需要曲線は、を縦軸に、実質生産量（Real output、実質GDP）を横軸に取った図において、右下がりの曲線として表される。総需要曲線が右下がりの曲線なのは実質残高効果、、マンデル・フレミングの為替効果の3つの効果によるものである。実質残高効果は物価水準が上昇することで資産の実質価値が低下し、これによって消費支出が減少することで財・サービスに対する需要が減少するというものである。ケインズの利子率効果は、物価水準が上昇することで実質マネーサプライが減少し、マネーサプライの減少を補うため債券が債券市場で売られることで債券価格は下落、利子率が高くなることで、投資が減少し、財・サービスに対する需要が減少するというものである。 AD–ASモデルによれば、総需要が増加したとき、総需要曲線は右側にシフトし、総供給曲線との新たな均衡物価水準は以前より高いものとなる。 In macroeconomia la domanda aggregata, nota anche come domanda effettiva è spesso designata con la sigla AD (acronimo dell'inglese aggregate demand) rappresenta la domanda di beni e servizi formulata da un sistema economico nel suo complesso, in un certo periodo temporale; come tale essa rappresenta la potenzialità di sfruttamento della capacità produttiva globale di un certo sistema economico. الطلب الإجمالي (بالإنجليزية: Aggregate demand)‏ بالفرنسية Demande agrégée هو مجموع الطلب على السلع النهائية والخدمات في اقتصاد ما في وقت ما وبمستوى أسعار معين. 총수요(aggregate demand, AD)는 거시경제학에서 한 경제 내에서 주어진 기간과 가격 수준하에 최종 재화와 서비스에 대한 수요의 총합이다. 또한, 총수요는 모든 가능한 가격 수준에서 구매가 이루어지는 경제 내에서 재화와 서비스의 총량이다. 총수요는 재고 수준이 정적인 한 나라의 국내총생산에 대한 수요이다. 이것은 종종 유효수요라고 불리지만, 이외의 경우에 이 용어와 구별된다. 보통, 가격 수준이 낮을수록 많은 수량이 요구되므로 총수요 곡선이 아래로 향한다고 여겨진다. 거시경제학에서는 이것이 옳다고 여겨지지만 총체적인 수준에서는 그렇지 않다. 사실, 총수요 곡선은 피구의 부 효과, , 먼델-플레밍 교환율 효과의 세 가지 효과 때문에 아래쪽으로 향한다. En economia, la demanda agregada és la demanda total de béns i serveis en una economia (Y) en un moment donat i a un nivell de preus determinat. També es pot definir com la demanda del producte interior brut d'un país quan els nivells d'estoc no han variat. Sovint s'anomena o s'abrevia fent servir les sigles angleses, AD. En un gràfic on es representi la demanda general d', la corba de la demanda agregada (AD) s'inclina cap avall, indicant que com més puja la producció, més baixen els preus. La demanda agregada es la suma de bienes y servicios que los consumidores, las empresas y el Estado están dispuestos a comprar a un determinado nivel de precios. Depende de, entre otros factores, la política monetaria y fiscal.​ Pour la macroéconomie, la demande agrégée (notée ) représente la demande totale de biens et services dans une économie (notée ) pour un temps et un niveau de prix donnés. C'est la quantité de biens et services dans l'économie qui sera achetée à tous les niveaux de prix. Il s'agit donc de la demande pour le produit intérieur brut (PIB) d'un pays lorsque les niveaux d'inventaires sont statiques. Elle est souvent appelée demande effective, quoique ce terme soit parfois considéré comme différent. Суку́пний по́пит (англ. aggregate demand, AD) — обсяг виробництва товарів, що споживач готовий колективно придбати при існуючому рівні цін. Сукупний попит подається зсередини країни і з-за кордону: усередині — із боку споживачів (підприємств, домашніх господарств і урядів) і місцевих інвесторів, а з-за кордону — із боку іноземців. Відповідно, складається з закупівель товарів підприємствами (виробниче споживання), людьми (особисте споживання), урядом (державне споживання), внутрішніх капіталовкладень і експорту товарів за рубіж. споживчого попиту (С), інвестиційного попиту (Іg), 總需求（英語：aggregate demand，縮寫：AD）是一個宏观经济学概念。指一個在一指定時期及物價的经济體系（Y）內對最終物品及服務的需求的總和。這是商品及服務在一個經濟體系中任何可能價格水平下會被消費的總量。這是當一國的庫存水平是靜態時對国内生产总值的需求，它也經常被稱作有效需求，儘管其他時候這個術語是區別開來的。 總需求曲線通常被視為向下傾斜，是因為在較低物價水平下需求量會更大的緣故。雖然這在微观经济学中分析單一物品是對的，但在宏觀層面這想法並不正確。事實上，總需求曲線向右下傾斜是因為三個不同效應的結果：庇古效應、凱恩斯利率效應、蒙代爾-弗萊明匯率效應。 Popyt zagregowany – całkowity popyt na produkty i usług w gospodarce narodowej w danym okresie. Als totale vraag (ook wel geaggregeerde vraag) wordt in de macro-economie de vraag van alle deelnemers aan een gegeven economie aangeduid. De totale vraag bestaat uit de vijf volgende elementen: waarbij * staat voor de consumptie van de huishoudens, * voor Investeringen, * voor overheidbestedingen * voor inkomsten uit export, en * voor uitgaven aan import. In macroeconomics, aggregate demand (AD) or domestic final demand (DFD) is the total demand for final goods and services in an economy at a given time. It is often called effective demand, though at other times this term is distinguished. This is the demand for the gross domestic product of a country. It specifies the amount of goods and services that will be purchased at all possible price levels. Consumer spending, investment, corporate and government expenditure, and net exports make up the aggregate demand.

owl:sameAs

dbpedia-it:Domanda_aggregata dbpedia-pl:Popyt_zagregowany dbpedia-es:Demanda_agregada dbpedia-nl:Totale_vraag dbpedia-ja:総需要 dbpedia-de:Gesamtwirtschaftliche_Nachfrage dbpedia-zh:總需求 dbpedia-simple:Aggregate_demand dbpedia-th:อุปสงค์มวลรวม dbpedia-tr:Toplam_talep n38:Yalpi_talab dbpedia-kk:Жиынтық_сұраныс n40:Visuminė_paklausa n42:Kopējais_pieprasījums dbpedia-ms:Permintaan_agregat dbpedia-vi:Tổng_cầu n47:kFjt n48:112620336X dbpedia-ko:총수요 dbpedia-sv:Aggregerad_efterfrågan dbpedia-uk:Сукупний_попит dbpedia-cs:Agregátní_poptávka n54:01zjdr dbpedia-fa:تقاضای_کل dbpedia-gl:Demanda_agregada dbpedia-he:ביקוש_מצרפי n58:Համախառն_պահանջարկ n59:Demanda_enantada dbpedia-az:Məcmu_tələb dbpedia-br:Goulenn_hollek dbpedia-ca:Demanda_agregada dbpedia-pt:Demanda_agregada dbpedia-fr:Demande_agrégée dbpedia-ru:Совокупный_спрос dbr:Aggregate_demand wd:Q1801078 dbpedia-ar:طلب_إجمالي yago-res:Aggregate_demand

foaf:topic

dbr:History_of_monetary_policy_in_the_United_States dbr:William_Petty dbr:Economic_stability dbr:Causes_of_the_Great_Depression dbr:Automatic_stabilizer dbr:Classical_dichotomy dbr:Recession_of_1953 dbr:Treasury_view dbr:Alternative_Economic_Strategies dbr:Job_guarantee dbr:Government_budget_balance dbr:Recession_of_1937–1938 dbr:History_of_Islamic_economics dbr:Monetary_inflation dbr:Saving dbr:Recession dbr:Shapley–Folkman_lemma dbr:Monetary_conditions_index dbr:Causes_of_unemployment_in_the_United_States dbr:List_of_important_publications_in_economics dbr:United_States_debt-ceiling_crisis_of_2011 dbr:Demand_for_money dbr:Unemployment_in_the_United_Kingdom dbr:Dis-aggregation dbr:Paul_Sheard dbr:History_of_science dbr:Permanent_income_hypothesis dbr:Fishing_industry_in_South_Korea dbr:Demand_management dbr:Monetary_economics dbr:Economic_history_of_Colombia dbr:Deficit_spending n22: dbr:Gérard_Debreu dbr:Arrow–Debreu_model dbr:Macroeconomics dbr:Stagflation dbr:War_economy dbr:Economic_equilibrium dbr:Jean_Charles_Léonard_de_Sismondi dbr:Monetary_policy n25: dbr:Muqaddimah dbr:Representative_agent dbr:Aggregate dbr:Interest_rate_channel n26: n27:_Interest_and_Money dbr:Olivier_Blanchard dbr:History_of_macroeconomic_thought dbr:Deflation n28: dbr:Final_demand dbr:Sectoral_balances dbr:Paradox_of_thrift dbr:Output_gap dbr:Liquidity_trap dbr:Mojmír_Hampl dbr:Glossary_of_economics dbr:Index_of_economics_articles dbr:Jean-Baptiste_Say dbr:Credit_channel dbr:Bernanke_doctrine dbr:Economy_of_India dbr:Disaggregation dbr:Equation_for_aggregate_demand dbr:Aggregate_Demand dbr:Active_labour_market_policies dbr:Fiscal_policy dbr:Millionaire wikipedia-en:Aggregate_demand dbr:Monetary_policy_of_the_Philippines dbr:Theories_of_imperialism dbr:Demand-led_growth dbr:Income_inequality_in_the_United_States dbr:Transfer_payments_multiplier dbr:Living_wage dbr:Liberalism dbr:Sonnenschein–Mantel–Debreu_theorem dbr:Long_run_and_short_run dbr:AD–AS_model dbr:AP_Macroeconomics dbr:National_accounts n64: dbr:Demand-pull_inflation dbr:Government_spending dbr:Demand-side_economics dbr:Demand-side dbr:Fiscal_multiplier dbr:Perspectives_on_capitalism_by_school_of_thought dbr:Economic_policy dbr:Supply_and_demand dbr:Effective_aggregate_demand dbr:Underconsumption dbr:Consumption_function n65: dbr:Effects_of_economic_inequality n67:this dbr:Domestic_final_demand dbr:Monetary_transmission_mechanism dbr:Effective_demand dbr:Real-estate_bubble dbr:John_Maynard_Keynes dbr:Economy_of_Taiwan dbr:Mesoeconomics dbr:Economics_of_participation dbr:Unemployment dbr:Debt_deflation n69: dbr:Budget_Control_Act_of_2011 dbr:Efficiency dbr:Demand dbr:Spatial_inequality dbr:Inflation dbr:Progressive_tax dbr:Wealth_effect dbr:Early_1990s_recession dbr:Monetarism dbr:Economic_inequality dbr:Federal_Reserve_Bank_of_Kansas_City dbr:Tax_cut dbr:Agrigate_demand n74: dbr:Great_Depression dbr:Macroeconomic_indicators dbr:Principle_of_effective_demand dbr:Supply-side_economics dbr:Economics dbr:Keynesian_aggregate_demand dbr:Aggregate_behavior dbr:Vuskovic_plan dbr:Aggregate_demand_curve dbr:COVID-19_recession dbr:Shortage dbr:Household_demand dbr:Economic_recession_in_Iran dbr:Business_cycle n76:s_balanced_growth_theory dbr:Beyond_the_Crash dbr:Outline_of_economics dbr:Aggregate_Demand_Curve dbr:Keynesian_economics dbr:Reaggregation dbr:Accelerator_effect dbr:Aggregate_supply dbr:Keynesian_formula dbr:Aggregate_demand_theory dbr:Aggregate_expenditure dbr:Aggregate_income dbr:Economic_recovery dbr:Aggregation_problem dbr:Aggregation_of_individual_demand_to_total_demand dbr:IS–LM_model dbr:List_of_Australian_states_and_territories_by_gross_state_product dbr:Crisis_theory dbr:Excess_supply dbr:Aggregation_of_individual_demand_to_market_demand n80:_demand dbr:Fiscal_drag dbr:Ricardian_equivalence dbr:Gorman_polar_form dbr:Disinflation dbr:Pigou_effect dbr:Steady-state_economy dbr:Employment_Ice_Age dbr:Premiership_of_Gordon_Brown dbr:Comprehensive_Program_for_Socialist_Economic_Integration dbr:Byzantine_economy dbr:Economic_growth dbr:Real_economy

foaf:depiction

n68:svg

wdrs:describedby

n14:Indication106797169 n45:Theory

dct:subject

dbc:Macroeconomic_aggregates dbc:Demand n32:

dbo:wikiPageID

353023

dbo:wikiPageRevisionID

1123171502

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Price_level n5: dbr:Factory dbr:Real_gross_domestic_product dbr:Shortage dbr:Austrian_School dbr:Great_Depression dbr:Post-Keynesian dbc:Macroeconomic_aggregates dbr:Supply_shock dbr:IS–LM_model dbr:Currency dbr:Autonomous_consumption dbr:Gross_domestic_product dbr:Physical_capital dbr:Involuntary_unemployment dbc:Demand dbr:Macroeconomics dbr:Economic_equilibrium dbr:Exports dbr:Effective_demand n24:svg dbr:Government_expenditure dbr:Pigou_effect dbr:Aggregate_supply dbr:Marginal_propensity_to_consume dbr:Inflation n32: dbr:Tax dbr:Interest_rate dbr:Net_worth dbr:National_Income_and_Product_Accounts n33: dbr:Money dbr:Excess_supply dbr:Microeconomics dbr:Henry_Hazlitt dbr:Economic_surplus n41:_nominal_in_economics n43: dbr:Consumable dbr:Financial_crises dbr:Aggregation_problem n50: dbr:Excess_demand_function dbr:Wall_Street_Crash_of_1929 dbr:Private_sector dbr:AD–AS_model dbr:Velocity_of_money dbr:Government dbr:Debt_relief dbr:Induced_demand dbr:GDP_deflator dbr:Deficit_spending dbr:Debt n66: dbr:Vicious_cycle dbr:Marshallian_demand n69: dbr:Consumption_function dbr:Mundell–Fleming_model n75: dbr:Theory n27:_Interest_and_Money dbr:Irving_Fisher dbr:Recession dbr:Supply_and_demand dbr:Keynes_effect dbr:Keynesian dbr:Keynesian_economics dbr:Credit_bubble dbr:Financial_market dbr:Potential_output dbr:Money_supply dbr:Debt-deflation dbr:Scarcity dbr:Friedrich_Hayek dbr:Sonnenschein–Mantel–Debreu_theorem n83:

dbo:wikiPageExternalLink

n82:php

dct:isPartOf

n10:target

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Aggregate_demand

skos:closeMatch

n71:10237-5

prov:wasDerivedFrom

n31:0

n79:hypernym

dbr:Demand

dbo:abstract

In macroeconomics, aggregate demand (AD) or domestic final demand (DFD) is the total demand for final goods and services in an economy at a given time. It is often called effective demand, though at other times this term is distinguished. This is the demand for the gross domestic product of a country. It specifies the amount of goods and services that will be purchased at all possible price levels. Consumer spending, investment, corporate and government expenditure, and net exports make up the aggregate demand. The aggregate demand curve is plotted with real output on the horizontal axis and the price level on the vertical axis. While it is theorized to be downward sloping, the Sonnenschein–Mantel–Debreu results show that the slope of the curve cannot be mathematically derived from assumptions about individual rational behavior. Instead, the downward sloping aggregate demand curve is derived with the help of three macroeconomic assumptions about the functioning of markets: Pigou's wealth effect, Keynes' interest rate effect and the Mundell–Fleming exchange-rate effect. The Pigou effect states that a higher price level implies lower real wealth and therefore lower consumption spending, giving a lower quantity of goods demanded in the aggregate. The Keynes effect states that a higher price level implies a lower real money supply and therefore higher interest rates resulting from financial market equilibrium, in turn resulting in lower investment spending on new physical capital and hence a lower quantity of goods being demanded in the aggregate. The Mundell–Fleming exchange-rate effect is an extension of the IS–LM model. Whereas the traditional IS-LM Model deals with a closed economy, Mundell–Fleming describes a small open economy. The Mundell–Fleming model portrays the short-run relationship between an economy's nominal exchange rate, interest rate, and output (in contrast to the closed-economy IS–LM model, which focuses only on the relationship between the interest rate and output). The aggregate demand curve illustrates the relationship between two factors: the quantity of output that is demanded and the aggregate price level. Aggregate demand is expressed contingent upon a fixed level of the nominal money supply. There are many factors that can shift the AD curve. Rightward shifts result from increases in the money supply, in government expenditure, or in autonomous components of investment or consumption spending, or from decreases in taxes. According to the aggregate demand-aggregate supply model, when aggregate demand increases, there is movement up along the aggregate supply curve, giving a higher level of prices. 總需求（英語：aggregate demand，縮寫：AD）是一個宏观经济学概念。指一個在一指定時期及物價的经济體系（Y）內對最終物品及服務的需求的總和。這是商品及服務在一個經濟體系中任何可能價格水平下會被消費的總量。這是當一國的庫存水平是靜態時對国内生产总值的需求，它也經常被稱作有效需求，儘管其他時候這個術語是區別開來的。 總需求曲線通常被視為向下傾斜，是因為在較低物價水平下需求量會更大的緣故。雖然這在微观经济学中分析單一物品是對的，但在宏觀層面這想法並不正確。事實上，總需求曲線向右下傾斜是因為三個不同效應的結果：庇古效應、凱恩斯利率效應、蒙代爾-弗萊明匯率效應。 الطلب الإجمالي (بالإنجليزية: Aggregate demand)‏ بالفرنسية Demande agrégée هو مجموع الطلب على السلع النهائية والخدمات في اقتصاد ما في وقت ما وبمستوى أسعار معين. マクロ経済学において、総需要（英: Aggregate demand, AD）もしくは国内最終需要（英: Domestic final demand, DFD）はある与えられた時点におけるある経済におけるに対する全体の需要である。これは一国の国内総生産（GDP）に対する需要であるとも言える。一国の総需要はしばしば有効需要とも呼ばれるが、有効需要と総需要という用語自体は区別して使用されることが多い。 総需要曲線は、を縦軸に、実質生産量（Real output、実質GDP）を横軸に取った図において、右下がりの曲線として表される。総需要曲線が右下がりの曲線なのは実質残高効果、、マンデル・フレミングの為替効果の3つの効果によるものである。実質残高効果は物価水準が上昇することで資産の実質価値が低下し、これによって消費支出が減少することで財・サービスに対する需要が減少するというものである。ケインズの利子率効果は、物価水準が上昇することで実質マネーサプライが減少し、マネーサプライの減少を補うため債券が債券市場で売られることで債券価格は下落、利子率が高くなることで、投資が減少し、財・サービスに対する需要が減少するというものである。 総需要曲線は生産量の数量に対する需要と一般物価水準の二つの要素の関係を表している。総需要は固定された水準の名目マネーサプライのもとに表される。総需要曲線をシフトさせる要因には様々なものが考えられる（参照：需要ショック）。マネーサプライの上昇や政府支出の上昇、独立投資の上昇、消費支出の上昇、減税政策が総需要曲線の右側シフトの原因として挙げられる。 AD–ASモデルによれば、総需要が増加したとき、総需要曲線は右側にシフトし、総供給曲線との新たな均衡物価水準は以前より高いものとなる。 Als totale vraag (ook wel geaggregeerde vraag) wordt in de macro-economie de vraag van alle deelnemers aan een gegeven economie aangeduid. De totale vraag bestaat uit de vijf volgende elementen: waarbij * staat voor de consumptie van de huishoudens, * voor Investeringen, * voor overheidbestedingen * voor inkomsten uit export, en * voor uitgaven aan import. Popyt zagregowany – całkowity popyt na produkty i usług w gospodarce narodowej w danym okresie. En economia, la demanda agregada és la demanda total de béns i serveis en una economia (Y) en un moment donat i a un nivell de preus determinat. També es pot definir com la demanda del producte interior brut d'un país quan els nivells d'estoc no han variat. Sovint s'anomena o s'abrevia fent servir les sigles angleses, AD. En un gràfic on es representi la demanda general d', la corba de la demanda agregada (AD) s'inclina cap avall, indicant que com més puja la producció, més baixen els preus. Pour la macroéconomie, la demande agrégée (notée ) représente la demande totale de biens et services dans une économie (notée ) pour un temps et un niveau de prix donnés. C'est la quantité de biens et services dans l'économie qui sera achetée à tous les niveaux de prix. Il s'agit donc de la demande pour le produit intérieur brut (PIB) d'un pays lorsque les niveaux d'inventaires sont statiques. Elle est souvent appelée demande effective, quoique ce terme soit parfois considéré comme différent. Il est souvent fait remarquer que la courbe de la demande agrégée tend vers le bas parce qu'à des niveaux de prix inférieurs une plus grande quantité est demandée. Bien que ce soit correct en microéconomie, au niveau d'un bien particulier, au niveau agrégé ceci est incorrect. La courbe de la demande agrégée tend vers le bas du fait de trois effets distincts; l'effet Pigou, l'effet Keynes sur les taux d’intérêt, et l'effet Mundell-Fleming sur les taux de change. 총수요(aggregate demand, AD)는 거시경제학에서 한 경제 내에서 주어진 기간과 가격 수준하에 최종 재화와 서비스에 대한 수요의 총합이다. 또한, 총수요는 모든 가능한 가격 수준에서 구매가 이루어지는 경제 내에서 재화와 서비스의 총량이다. 총수요는 재고 수준이 정적인 한 나라의 국내총생산에 대한 수요이다. 이것은 종종 유효수요라고 불리지만, 이외의 경우에 이 용어와 구별된다. 보통, 가격 수준이 낮을수록 많은 수량이 요구되므로 총수요 곡선이 아래로 향한다고 여겨진다. 거시경제학에서는 이것이 옳다고 여겨지지만 총체적인 수준에서는 그렇지 않다. 사실, 총수요 곡선은 피구의 부 효과, , 먼델-플레밍 교환율 효과의 세 가지 효과 때문에 아래쪽으로 향한다. Совоку́пный спрос (англ. aggregate demand) — макроэкономический показатель, спрос на конечные товары и услуги всех макроэкономических агентов в определенный промежуток времени и при определенных уровнях цен. La demanda agregada es la suma de bienes y servicios que los consumidores, las empresas y el Estado están dispuestos a comprar a un determinado nivel de precios. Depende de, entre otros factores, la política monetaria y fiscal.​ Суку́пний по́пит (англ. aggregate demand, AD) — обсяг виробництва товарів, що споживач готовий колективно придбати при існуючому рівні цін. Сукупний попит подається зсередини країни і з-за кордону: усередині — із боку споживачів (підприємств, домашніх господарств і урядів) і місцевих інвесторів, а з-за кордону — із боку іноземців. Відповідно, складається з закупівель товарів підприємствами (виробниче споживання), людьми (особисте споживання), урядом (державне споживання), внутрішніх капіталовкладень і експорту товарів за рубіж. Сукупний попит визначається як сума всіх складових попиту на національному ринку, а саме: споживчого попиту (С), інвестиційного попиту (Іg), попиту на товари та послуги з боку держави (G), та чистого експорту (Xn), який визначається як різниця між експортом та імпортом. Тобто, підрахувати сукупний попит можливо, обчислюючи ВНП за методом „потоку витрат”. AD = C + Ig + G + Xn Сукупні попит і пропозиція — це нестатистичні поняття макроекономіки, призначені для вивчення усього кола явищ і процесів, що спричиняють вартісний небаланс між обсягом покупок (a la попит) і обсягом виробництва товарів (a la пропозиція), що надходять на той самий ринок у той самий час. -Ефект багатства (реальних касових залишків) полягає в тому, що зростання загального рівня цін викликає зниження реальної вартості фінансових активів з фіксованою грошовою вартістю (наприклад, облігацій). Власники цих активів біднішають, тому вони змушені зменшувати свої витрати і більше заощаджувати для збереження рівня свого багатства. В ситуації, коли ціни знижуються, виникає протилежний ефект: реальні грошові залишки збільшуються, добробут споживачів зростає, це викликає збільшення видатків на споживання. -Ефект відсоткової ставки характеризується тим, що зростання рівня цін викличе зростання попиту на гроші, яке в свою чергу, спричинить підвищення рівня відсоткової ставки при незмінній пропозиції грошей. Тому домогосподарства скорочують придбання товарів у кредит, а фірми – інвестиційні витрати. Отже, обсяг сукупного попиту знижується. -Ефект імпортних закупівель полягає в тому, що зростання рівня цін у державі скорочує попит на вітчизняні товари і збільшує попит на імпорт. Це скорочує обсяг чистого експорту і, відповідно, сукупного попиту. Тобто, внаслідок дії цінових детермінант змінюється обсяг сукупного попиту на національний продукт. Наприклад, зменшення цін від Р1 до Р2 викликає збільшення обсягу сукупного попиту з Q1 до Q2, графічно це відображується рухом уздовж кривої AD від точки А до точки В рис. Вплив цінових факторів на криву сукупного попиту Однак крім цінових, на сукупний попит впливають також нецінові детермінанти, які не пов'язані зі зміною рівня цін в економіці. Притім кожен елемент сукупного попиту (C, Ig, G, Xn) має свої нецінові детермінанти, а саме: 1. Неціновими факторами споживчих витрат (C) є: 1. 1.Добробут споживачів – при незмінному рівні цін можуть відбутися зміни цін окремих видів фінансових активів (акцій, облігацій), або нерухомості (землі, будинків), якими володіють споживачі. Внаслідок цього добробут споживачів може покращитись або погіршитись і, відповідно, споживчі видатки зростуть або скоротяться. 1.2. Очікування споживачів відносно зміни доходів і цін – песимістичні очікування значно збільшують сукупний попит. 1.3. Заборгованість споживачів – чим більше борг, тим менші поточні видатки, і навпаки. 1.4. Індивідуальні податки – збільшення податків призводить до зменшення сукупного попиту і навпаки. 2. Інвестиційні видатки фірм (Ig) знаходяться під впливом наступних нецінових факторів: 2.1. Відсоткова ставка – збільшення її рівня робить інвестиції менш привабливими, інвестиційний попит зменшується. 2.2. Очікування прибутку від інвестицій – оптимістичні очікування збільшують попит, песимістичні – зменшують. 2.3. Податки на бізнес – зменшення податків стимулює підприємців до розширення виробництва, інвестиційний попит зростає. 2.4. Рівень технології – нові технології стимулюють інвестиційні видатки. 2.5. Надлишкові виробничі потужності зменшують інвестиційний попит. 3. Державні витрати (G) обумовлені суто політичними рішеннями. 4. Чистий експорт (Xn) одержує вплив двох нецінових факторів: 4.1. Національний дохід інших країн – при його збільшенні іноземці можуть збільшувати сукупний попит у певній країні, купуючи більше товарів та послуг, і навпаки. 4.2. Курс національної грошової одиниці – якщо національна валюта знецінюється відносно іноземних валют, то експорт зростає, а імпорт зменшується, тобто зростає чистий експорт і, відповідно, сукупний попит певної країни. Нецінові фактори впливають не на обсяг сукупного попиту, а саме на попит, внаслідок цього крива AD рухається праворуч (при збільшенні сукупного попиту) або ліворуч (при його зменшенні). Держава може активно впливати на сукупний попит, регулюючи податки та змінюючи грошову масу в обігу. Так, збільшення податків зменшує як споживчі, так і інвестиційні видатки, крива AD рухається ліворуч. Em macroeconomia, demanda agregada é a demanda total de bens e serviços numa dada economia para um determinado momento e nível de preços. É o total de bens e serviços na economia que será adquirido a todos os níveis de preços possíveis. Esta é a demanda do produto interno bruto de um país quando os níveis de estoque são fixos. Agregátní poptávka (anglicky aggregate demand) je v ekonomické teorii úhrn výdajů všech ekonomických subjektů (domácností, firem, státu, dovozců, zahraničních subjektů…). Pro agregátní poptávku se užívá zkratka AD. Aggregerad efterfrågan (AD) är den totala efterfrågan på produkter och tjänster i ett land som mäts genom BNP: * C = Konsumtionsvaruefterfrågan * I = Investeringsefterfrågan * G = Efterfrågan på offentliga varor och tjänster * X = Exportvaruefterfrågan * IM = Importefterfrågan * (X - IM) = NX = Nettoexport Die gesamtwirtschaftliche Nachfrage (auch aggregierte Nachfrage, Gesamtnachfrage) ist der auf eine ganze Volkswirtschaft aggregierte, von Nachfragern am Markt geäußerte kaufkräftige Bedarf nach Gütern und Dienstleistungen. Die gesamtwirtschaftliche Nachfrage wird je nach Modellansatz aus der gesamten Nachfrage nach inländischen Gütern oder aus der gesamten Güternachfrage der Inländer abgeleitet. Dabei werden neben Waren auch Dienstleistungen unter den Güterbegriff subsumiert. In macroeconomia la domanda aggregata, nota anche come domanda effettiva è spesso designata con la sigla AD (acronimo dell'inglese aggregate demand) rappresenta la domanda di beni e servizi formulata da un sistema economico nel suo complesso, in un certo periodo temporale; come tale essa rappresenta la potenzialità di sfruttamento della capacità produttiva globale di un certo sistema economico.

dbo:thumbnail

n21:300

dbo:wikiPageLength

21329

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Macroeconomics_sidebar dbt:Authority_control dbt:About dbt:Reflist dbt:Visible_anchor dbt:Main dbt:Economics dbt:Div_col_end dbt:Div_col dbt:Short_description